Тема 10. Житлове право


Урок 1. Загальна характеристика житлового права України


Житлове право України — це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.

Житлове законодавство складається з Житлового кодексу України від 1 січня 1984 р., глави 28 Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Житловий кодекс України регулює весь комплекс житлово-правових відносин і має такі завдання:

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначає основні принципи приватизації державного житлового фонду, правові, економічні та соціальні засади перетворення відносин власності на житло. Згідно із цим законом при приватизації житла відбувається, як правило, безоплатна передача у власність громадян житлових приміщень, які вони займають у будинках державного житлового фонду.

Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Закон України «Про житловий фонд соціального призначення» визначає правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла.

Право громадян на житло зміст і способи реалізації.

Стаття 47 Конституції України закріплює право громадян на житло. Це означає, що кожний громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або, за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Ця норма дозволяє зрозуміти, що житло — це, насамперед, власність, а тому на правовідносини у сфері житла мають поширюватися положення про власність. Стаття 41 Конституції України визначає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У Цивільному кодексі України право власності на житло визначене в главі 28. Саме там наводиться визначення поняття «житло». Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Крім питання власності на житло, Цивільний кодекс України регулює й інші житлові правовідносини, зокрема, право користування.

Житловий кодекс України закріплює право громадян на житло відповідно до Конституції України, визначає поняття житлового фонду, його види, регулює питання управління житловим фондом, компетенцію місцевих органів влади, відомчих органів із використання, експлуатації і забезпечення його збереження. У Житловому кодексі України конкретизовані житлові права та обов'язки громадян. Зокрема, стаття 9 цього кодексу визначає, що громадяни мають право на одержання в безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.

Крім житлових прав, громадяни України мають і обов'язки — вони зобов'язані бережно ставитись до будинку, у якому проживають, дотримуватися правил користування житловими приміщеннями та інше.

Житловий кодекс України визначає порядок надання житла, норми житлової площі; порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного, громадського та індивідуального житлового фонду, користування службовими жилими приміщеннями, гуртожитками, питання найму і піднайму жилих приміщень; порядок втрати жилого приміщення, обмін жилих приміщень.

У кодексі встановлюється відповідальність за порушення житлового законодавства, порядок вирішення житлових спорів та інші питання.

Контрольні запитання

  1. Як громадяни можуть реалізувати конституційне право на житло?
  2. За яких підстав фізична особа може бути примусово позбавлена житла?
  3. Кому, відповідно до закону, житло надається безоплатно або за доступну для них плату?
  4. Для яких потреб не має права використовувати помешкання власник житлового будинку, квартири?
  5. За якої умови, за загальним правилом, допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи?
  6. Як власники житла, за загальним правом, можуть захистити свої права та законні інтереси?