Тема 1. Право – соціальна цінність, складова частина загальнолюдської культури. Поняття та ознаки правової держави

Урок 2. Загальна характеристика держави. Держава і громадянське суспільство

2.1. Поняття держави

Французький король Людовік XIV казав, що «держава — це я». У повсякденному спілкуванні поняття «держава» може вживатися в таких значеннях, як влада, країна, суспільство, народ, батьківщина тощо.

Найповнішим визначенням є таке.

Держава — це здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, що покликаний управляти суспільними процесами шляхом надання своїм велінням загальнообов'язкового характеру та можливість ре­алізації цих велінь за допомогою сили примусу.

Слід звернути увагу саме на те, що держава — це спосіб організації публічної влади, тобто офіційної влади.

Держава — суверенна політико-територіальна організація суспіль­ства, що має владу, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, гру­пових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легаль­ний примус.

2.2. Ознаки держави

Від інших об'єднань людей та суб'єктів політичного життя державу відрізняють певні ознаки.

1. Держава охоплює все населення країни в просторових межах. Територія є матеріальною основою існування держави. Територіальна ознака породжує громадянство.
2. Держава має спеціальний апарат управління — систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління, що утримуються коштом суспільства заради їх управ­лінських функцій.
3. Держава має апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція (міліція), тюремні і виправно-трудові установи тощо).
4. Держава в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми (право), забезпечує їх реалізацію.
5. Держава має єдину грошову систему.
6. Держава має офіційну систему оподаткування і фінансового конт­ролю.
7. Держава має суверенітет.
8. Держава має формальні реквізити — офіційні державні символи: прапор, герб, гімн.

2.3. Суверенітет та його види

Серед ознак держави є поняття, яке раніше не зустрічалося — суверенітет. Це поняття походить від французького слова «суверен», що означає «вищий», «верховний». Суверенітет буває трьох видів: народ­ний, національний та державний.

Народний суверенітет — це повновладдя народу, який здійснює свою владу незалежно від інших соціальних сил.

Національний суверенітет  - це здійснення нацією свого невід'ємного права на самовизначення.

Визначення державного суверенітету наведено в Декларації про державний суверенітет України, ухваленій від 16 липня 1990 р.

Державний суверенітет — це верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади держави в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
Ознаки державного суверенітету:

1. верховенство (прерогатива влади) — відсутність іншої більш ви­сокої суспільної влади на території країни: державна влада може скасувати, визнати недійсним будь-який прояв усякої іншої су­спільної влади;
2. самостійність — можливість самостійно приймати рішення всередині країни і поза її межами за дотримання норм національного та міжнародного права;
3. повнота (універсальність) — поширення державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські організації країни;
4. неподільність влади держави в межах її території — одноосібність влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову; безпосереднє здійснення владних велінь;
5. незалежність у зовнішніх відносинах — можливість самостійно приймати рішення поза межами країни за дотримання норм між­народного права і поважання суверенітету інших країн;
6. рівноправність у зовнішніх відносинах — наявність у міжнародних відносинах таких прав і обов'язків, як і в інших країн.

2.4. Функції держави

Функції держави — основні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями та цілями і такі, що характеризують її сутність.

Функції сучасної держави можна класифікувати за різними критеріями, що відображають різні аспекти її діяльності.

Форми здійснення функцій держави — це спеціальні аспекти її діяльності, за допомогою яких реалізуються державні функції. За право­вими наслідками ці форми поділяються на правові й неправові (органі­заційні).

Правові форми — це такі види здійснення функцій держави, які тягнуть за собою правові наслідки. Існують різні види

правових форм здійснення функцій держави — правотворча, управлінська  (виконавчо-розпорядча), правоохоронна, правореалізаційна тощо.

Правотворча форма відображається в діяльності держави з підготов­ки і прийняття нормативно-правових актів та інших джерел права.

Управлінська форма характеризується діяльністю держави та її орга­нів з оперативного застосування, виконання, використання й дотриман­ня правових норм у процесі організації здійснення державних функцій.

Правоохоронна форма проявляється в організації охорони правових норм від правопорушень у контролі й нагляді за здійсненням законнос­ті, дисципліни і правопорядку.

Правозастосовна форма полягає в застосуванні правових норм і винесенні обов'язкових для виконання індивідуально-правових рішень.

2.5. Сутність держави

Щоб зрозуміти, що таке держава, необхідно з’ясувати її сутність.

Сутність держави – це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових інтересів громадян. Іншими словами, сутність держави – це основна властивість держави, що визначає її зміст, мету, функції.

Держава в сучасних теоріях трактується як надкласова, що виражає інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії.  Соціальна правова держава передбачає наявність громадянського суспільства, де громадянин – суб’єкт права – є вільною, автономною особою.

Існування правової держави неможливе без громадянського суспільства.

Громадянське суспільство – система взаємодії  в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об’єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім  втручанням держави, покликаної створювати умови для їхнього вільного розвитку.

Правова держава повинна орієнтуватися в першу чергу  на інтереси громадянського суспільства. Таким чином, взаємовідносини правової держави і громадянського суспільства здійснюються на основі права і є співробітництвом, а не нав’язуванням державної волі.

Контрольні запитання

1. Що таке держава? Назвіть її ознаки.
2. Що таке суверенітет? Назвіть його види.
3. Що таке правова держава. Які її ознаки?
4. Які з перерахованих ознак характерні для держави?

• Постійна територія.
• Племінна організація.
• Суверенітет.
• Об'єднання населення за територіальною ознакою.
• Звичаї і традиції.
• Публічна влада.
• Право.
• Первісне самоврядування.
• Система спеціальних органів.
• Податкова система.
• Кровноспоріднені зв'язки.
• Політична суб'єктність.
• Майнова рівність.

5. Прочитайте уривки із статей Конституції  та законів України. Про які ознаки держави йдеться?

• А «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої, та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією і відповідно до законів України»;
• Б «В Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України май найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй»;
• В «Оборона України, захист  її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України»;
• Г «Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом» 
• Д «Народ України – єдине джерело державної влади у республіці