Тема 5. Праця, закон і ми

Дисциплінарні стягнення, передбачені законодав­ством за порушення трудової дисципліни, - це догана і звільнен­ня з роботи.

Для окремих категорій працівників дисциплінарна відповідальність настає згідно зі спеціальними статутами про дисципліну.

За порушення трудової дисципліни на працівника може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення. До накладення стягнення від порушника повинно бути затребуване відповідне пояснення у письмовій формі.

Стягнення накладається безпосередньо за виявленням провини, але не пізніше як за один місяць з дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби працівника або перебування його у відпустці. Місячний термін для застосування стягнення відраховується з дня виявлення порушення особою, якій праців­ник підпорядкований за службою, незалежно від того, чи над­ілена вона правом накладання дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше як за шість місяців з дня вчинення проступку. За один дисциплінар­ний проступок може бути накладене лише одне дисциплінарне стягнення.  

Якщо впродовж року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення; воно може бути знято достроково, якщо працівник виявив сумлінне ставлення до праці. У період дії стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством. Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати — без обмеження будь-яким строком.

2.2. Матеріальна відповідальність робітників і службовців

Матеріальна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності. Вона настає за прямі дійсні збитки, нанесені внаслідок власних провинних дій працівниками підприємству, установі, організації, з якими вони перебувають у трудових правовідносинах. Відповідальність за матеріальні збитки зап­роваджується незалежно від дисциплінарної відповідальності.

Чинне законодавство передбачає повну та обмежену мате­ріальну відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність (ст. 134 КЗпП) запро­ваджується у випадках, якщо між підприємством і працівни­ком укладений письмовий договір. Перелік посад, щодо яких можливе укладення письмового договору, встановлений нор­мативним документом.

Законодавство визначає такі випадки настання повної матеріальної відповідальності:

• між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності;
• майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою до­віреністю або за іншими разовими документами;
• шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що пересліду­ються у кримінальному порядку;
• шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані:
• шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;
• службова особа винна у незаконному звільненні або переведенні працівни­ка на іншу роботу;
• шкоди завдано нестачею, навмисним знищенням або навмисним псуван­ням матеріалів, напівфабрикатів, виробів, при їхньому виготовленні, а та­кож інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівнико­ві в користування.

Обмежена матеріальна відповідальність полягає в обов'яз­ку працівника відшкодувати заподіяний збиток у межах свого середнього заробітку.

Контрольні запитання

1. Яке законодавство регулює трудові відносини?
2. Назвіть підстави трудової відповідальності працівників.
3. Які права та обов’язки має працівник?
4. Назвіть види матеріальної відповідальності?