Сімейне право можна назвати найближчою й найріднішою для кожного галуззю права. Адже воно регулює відносини між членами сім'ї. А сім'я, яка виконує вкрай важливу функцію — продовження роду й виховання дітей, є невеличкою, але незамінною складовою всього суспільства. І будь-яка держава зобов'язана ставити перед собою завдання захисту сім'ї. Недарма український законодавець назвав зміцнення сім'ї як соціального інституту пріоритетом прийнятого в 2002 р. Сімейного кодексу України.
Сімейне право — сукупність правових норм, які регулюють особисті й пов'язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу і належності до сім'ї.
Основні принципи регулювання сімейних відносин визначені Конституцією України.
Основним джерелом сімейного права є Сімейний кодекс України. Він визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сімейний кодекс України встановлює такий перелік суб'єктів сімейних правовідносин:
Виходячи з того, що об'єктом сімейного права є особисті немайнові та майнові відносини між його суб'єктами, то відповідно об'єктом сімейних правовідносин можуть бути:
Зміст сімейних правовідносин становлять суб'єктивні сімейні права й обов'язки.
Суб'єктивні сімейні права — це міра можливої поведінки суб'єкта сімейних правовідносин.
Суб'єктивний сімейний обов'язок — це міра необхідної поведінки суб'єкта сімейних правовідносин.
Контрольні запитання