Тема 9. Подружжя, батьки, діти – їхні права і обов’язки
Урок 3. Шлюбний договір
Шлюбний договір – угода осіб, які вступають до шлюбу або перебувають у шлюбі, спрямована на врегулювання їхніх майнових відносин.
Особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укладати угоду про вирішення питань сім'ї (шлюбний договір), у якій передбачати майнові права і обов'язки подружжя.
На запитання: «Чи потрібно оформляти шлюбний договір?» - юристи відповідають ствердно:
- зменшується ризик залишитися після розлучення без коштів для існування;
- ви закріплюєте за собою право на особисте майно;
- шлюбний контракт завжди є організовуючим і стимулювальним фактором.
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 16 червня 1993 р. № 457 затвердив порядок укладання шлюбного контракту. Для нього встановлюється обов'язкова нотаріальна форма.
Посвідчуючи шлюбний контракт, нотаріус установлює особу та перевіряє дієздатність осіб, які беруть шлюб.
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, подружжям.
Шлюбним договором регулюються:
- майнові відносини між подружжям;
- визначають їхні майнові права та обов'язки;
- бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.
Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. Права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, за вибором подружжя припиняються з моменту його укладення або вдень подання до нотаріуса заяви про відмову від нього.
На вимогу одного подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
Контрольні запитання
- Чи потрібно оформляти шлюбний договір?
- Що є предметом регулювання шлюбного договору?
- На який термін укладається шлюбний договір?
- Що можна обумовлювати в шлюбному договорі?
- Чи може шлюбний договір бути визнаний недійсним?